Недобір молока в сільгосппідприємствах можна було б заповнити за
рахунок приватного сектора, як це, загалом, робилося в усі часи.Але там ситуація ще більш невтішна, ніж у сільгосппідприємствах.
Позбавлений усілякої підтримки держави і місцевих органів, вкрай
стурбованих земельним питанням, котеджною та іншою забудовою пасовищ і
вигонів для худоби, приватний сектор на очах зникає. Жителі сіл Кожухівкі і Бесп'ят Васильківського району Київської області
ще три роки тому утримували по кілька десятків корів, зараз в першому з
них залишилося три корови, у другому - чотири. І таких сіл, особливо
поблизу Києва, більшає. Вчорашні виробники молока стають його
споживачами. В результаті ціни на цю продукцію в ряді міст і райцентрів
області дорожче, ніж у столиці.
На базарі у Володарці, наприклад, молоко
розкуповують по 9 грн за літр. Торгуючі молочниці зізнаються, що підняли
ціни на 3-4 грн ще влітку. Брали б і більше, але з'явилися конкуренти з
Житомирської області, які збивають ціну. Однак ближче до холодів ціни вони все одно підвищать.
По всій області стовпи обвішані написаними від руки оголошеннями з
таким змістом: «Купуємо корів. Оплата відразу на місці. Працюємо без
вихідних». З'ясувалося, що київських заготівельників дійсно цікавить як
об'єкт мясозаготовок не бички, а саме корови. Цей «товар» навіть в
розпал літа при великій кількості зелених кормів досить ходовий. Платять
по 9-13 грн за кіло живої ваги.
На початку 2010 року навіть був прийнятий закон про ідентифікації та
реєстрації теличок, зокрема зобов'язували власника у семиденний термін
після народження теляти фіксувати цю подію як документами, так і
номерним знаком. До ряду вже наявних контролюючих органів на комерційній
основі створена нова структура (послуги, зрозуміло, платні), яка
займається реєстрацією та нумерацією худоби. Результатом такого
ретельного обліку в усіх інстанціях є те, що дійні корови при надмірному
дефіциті молока відправляються на бойні.
Джерело Зеркало недели
|