Четверг, 18.10.2018, 01:22


Главная Регистрация Вход
Приветствую Вас, Гость · RSS
Главное меню

Главная

Гороскоп
Детские стихи
Женская жизнь
Киевский регион
Киномир
Криминал
Кулинария
Медицина
Здоровье
Музыка и шоубизнес
Наука и образование
Нежин
Обуховские новости
Полезно знать
Происшествия
Психология
Политика и другое
Развлечения
Спорт
Тесты, программы
Технологии
Техника
Экономика
Это интересно
Юмор
Видео

Визитка сайта

Каталог файлов

Каталог статей

Блог

Фотоальбомы

Форум

Гостевая книга

Каталог сайтов

Обратная связь

 
Информеры

Погода в Обухове на неделю


Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0



Рейтинг@Mail.ru
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

 
Отправка SMS
Отправить SMS бесплатно
 
Архив записей
 
 
Главная » 2015 » Август » 29 » Вища освіта для безробітного: кого навчає Україна
Вища освіта для безробітного: кого навчає Україна
10:56

Зайві економісти

Сьогодні український ринок праці переживає непрості часи. Насамперед на нього впливає економічна криза, але є й інші чинники – не завжди помітні, але не менш важливі. Одним із таких є освітня політика держави.

Поки закривалися фабрики й заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні виші. Україна прощалася з індустріальною економікою, скерувавшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху

Ще в далекому 2005 році Рахункова палата України перевірила використання коштів держбюджету для підготовки кадрів за економічними спеціальностями. Йшлося про вищі навчальні заклади. Висновки були невтішними: «Відсутність із боку Міносвіти ефективних рішень у сфері підготовки фахівців призвело до їх «перевиробництва» з економічного напряму, збільшення серед них безробітних, унаслідок чого створюються соціальні проблеми в державі».

За рік до цього приблизно 1,5 млрд гривень (за курсу 5,3 грн/$) було витрачено «фактично на утримання навчальних закладів». Виші у 2004-му просто штучно завищили державне замовлення за напрямом «Економіка й підприємництво» на 1751 осіб для вступу (за плану в 13 354 осіб), і на 1 973 – для випуску (за плану у 12 810 осіб). У результаті збитки держави перевищили 10 млн гривень.

Чи змінилася згодом державна політика щодо надлишкового випуску економістів, а також юристів? На жаль, ні.

Студентів більше, ніж школярів

Освітні диспропорції з’явилися ще на самому початку становлення України як незалежної держави. Ще в 1990/1991 навчальному році у країні налічувалося 742 професійно-технічні училища і 149 вишів, а у 2013/2014 році їх співвідношення вже було 478 до 325. Відповідно, кількість вищих навчальних закладів зросла понад удвічі.

Поки закривалися фабрики й заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні виші. Україна прощалася з індустріальною економікою, скерувавшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху.

Кількість населення, яке кинулося «гризти» граніт вищої науки, збільшилася з 881 000 в 1990/1991 до 2,4 млн у 2007/2008 роках. Саме з навчального сезону 2007/2008 країна занурилася в ситуацію абсурду – кількість прийнятих до вищих навчальних закладів абітурієнтів перевищує кількість випускників шкіл. На цей стан речей нашарувалися глибокі структурні диспропорції державного замовлення.

Щедре держзамовлення

Найбільше фінансування державного замовлення за останні 10 років було заплановано у 2007 році для сезону 2008 року. Наступний сплеск «державної щедрості» був у передреволюційному 2013 році. Водночас розрив між обсягами фінансових вкладень у вищу і професійно-технічну освіту стрімко зріс – з 4 до 13 разів.

І тільки цьогоріч, очевидно, під впливом хронічного браку робочих рук на підприємствах ВПК, держзамовлення на робочі спеціальності збільшилося у 2,3 раза. Одночасно відбулося різке скорочення фінансування держзамовлення на носіїв вищої освіти.

Фінансування щорічного державного замовлення, тис. $

Рік

Вища освіта

Професійно-технічна освіта

2007

1458

390

2008

2195

546

2009

1578

380

2010

1915

479

2011

1967

124

2012

2156

141

2013

2262

168

2014

1531

118

2015

842

276

*за середнім курсом на відповідний рік

Цифри держзамовлення на робочу силу 2015 року, зазначені в постанові Кабміну, не корелюють з абсолютними показниками навчальних місць, які стійко зменшуються, незважаючи на дворазове збільшення фінансування.

Державне замовлення на деякі робочі спеціальності, тис. осіб

Рік

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

К-сть навчальних
місць

223

224

202

226

199

207

193

176

169

 

Традиційно 2015 року серед професійно-технічних училищ найбільша частка держзамовлення припала на працівників громадського харчування (27 000 осіб), електриків (22 000), будівельників (21 000), автомеханіків (13 200), працівників сільського господарства (13 300) і швейного виробництва (7 300).

Передова високотехнологічна підготовка робітничих кадрів в Україні практично не ведеться. Країна фіксує сировинну модель сільського господарства – за профілем переробки сільськогосподарської продукції щорічно випускають не більше 55–100 осіб.

У лінії виробництва електронної техніки освіту отримують 360 осіб на рік – заледве набереться на складальний цех. Для виробництва авіатехніки – 50 осіб. Навіть «хліб» української економіки – металургія – отримує щорічно менше тисячі робітників.

Але повернемося до державної політики у сфері вищої освіти.

Піарник як вершина професійної мрії

Сьогодні в Україні налічується 520 вишів державної (включно з комунальною) форм власності та 144 приватні. З них 277 III–IV рівня акредитації.

Горде звання університету носять 175 закладів, а академій – 66. Технікумів залишилося 59 і училищ – 87. Водночас лише 27,7% всіх випускників вишів 2014 року отримали направлення на роботу.

Причину незатребуваності молодих фахівців зрозуміти неважко. Достатньо подивитися на статистику державного замовлення за останні сім років.

Щорічне державне замовлення на бакалаврів за деякими спеціальностями, осіб

Рік

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Економіка та менеджмент

17 593

18 177

11 888

15 027

13 692

13 122

10 125

Право

10 179

10 461

8500

9499

9430

9070

6845

Комп’ютерні науки

6180

6189

5144

7016

7217

7660

7100

Педагогіка

6657

6397

5730

6545

6394

6150

4410

Будівництво та архітектура 

5876

5855

4611

5065

5415

5065

4020

Медицина

4249

4443

4788

4788

4823

5460

5475

Сільське господарство

4571

4711

4214

4633

4628

4270

3550

Електротехніка

3599

3652

3087

3623

3566

3383

2944

Біологія

1821

1868

1501

1780

1700

1680

1300

Фізика

1429

1425

820

1345

1300

1200

900

Електроніка

991

1026

897

1185

1160

1080

920

Хімія

970

960

714

902

905

845

780

Металургія

862

871

461

860

795

730

520

Авіація та космонавтика

533

660

464

675

639

632

645

Військові науки

642

737

756

975

626

735

1762

Легка промисловість

405

449

368

450

415

400

350

 

У результаті ми отримуємо тотальне й довготривале домінування економічних і правових спеціальностей. Фінансистів і юристів в Україні випускали не тільки приватні виші, які множаться, мов гриби після дощу, а й державні інституції.

Причини подібної освітньої політики лежали у глибині соціальних пертурбацій суспільства і зміни цінностей. Праця робітника та інженера стала непрестижною і збитковою. Всі хотіли сидіти в банках і заробляти величезні гроші. І тенденція ця, як бачимо, є актуальною до сьогодні: тепер у тренді настільки модний PR.

Якщо проаналізувати найбільший і найменший конкурс на бюджетні місця у найбільших вишах країни цьогоріч, то картина виходить такою:

Отже, 2015 року, у розпал кризи ринку праці, абітурієнти й далі віддають перевагу економічним і гуманітарним дисциплінам на шкоду інженерним і технічним. У Національному університеті будівництва й архітектури – найменший конкурс на архітектуру, а у столичному КПІ – найменший конкурс на машинобудування. Зате охочих навчатися реклами та піару – хоч відбавляй.

Звичайно, за абсолютними показниками в галузевих вишах бюджетних місць більше саме на профільні спеціальності, але сам факт уподобань абітурієнтів насторожує. Наслідки подібних уподобань добре видно у статистиці сайту з пошуку роботи hh.ua.

ТОП-5 професійних сфер із найвищою конкуренцією, здобувачів на одну вакансію

Вищий менеджмент

17,4

Початок кар’єри, студенти

14,7

Юристи

9,9

Бухгалтерія, управлінський облік, фінанси підприємства

7,9

Транспорт, логістика

6,3

ТОП-5 професійних сфер із найнижчою конкуренцією, здобувачів на одну вакансію

Медицина, фармацевтика

2,3

Інформаційні технології, інтернет, телеком

2,2

Продажі

2,0

Консультування

1,6

Страхування

1,1

Як результат такої політики – вчать студентів одного, а працюють вони, якщо пощастить, зовсім в інших сферах.

Результати опитування * «Чи відповідає характер вашої нинішньої роботи вашому професійно-освітньому рівню?», %

Сфера

Так

Ні

Важко сказати

Зараз не працюю

Медицина, фармацевтика

26,8

16,4

7,9

48,7

Інформаційні технології, інтернет, телеком

28,2

26,7

9,0

35,4

Продажі

28,2

22,8

6,8

42

*Інститут соціології НАНУ, вибірка 1800 осіб.

Мінекономіки та Міносвіти не бачать одне одного

Українська економіка за фактом скочується в сировинну парадигму й не вимагає висококваліфікованих фахівців – вони просто зі студентської лави покидають країну або стають безробітними. Якою є сьогодні структура вітчизняної економіки? Це сільське господарство, металургія, видобуток ресурсів, транзит (транспорт) і машинобудування, яке стрімко зникає.

Важливим є розуміти, що якщо Україна припинить навчати інженерів, фізиків, біологів, ми втратимо наукові школи і спадкоємність поколінь у професійному середовищі

Дивно бачити обмежене державне замовлення на металургів або, наприклад, фахівців легкої промисловості, з огляду на безліч швейних цехів, що працюють на західні бренди. Водночас, судячи із сайтів із вакансіями, такої кількості юристів та економістів країні не потрібно.

З іншого боку, у разі скорочення виробництва, закриття фабрик і заводів падає попит і на інженерні спеціальності. Але важливим є розуміти, що якщо Україна припинить навчати інженерів, фізиків, біологів, ми втратимо наукові школи і спадкоємність поколінь у професійному середовищі.

Порівнюючи держзамовлення на вищу освіту й робітничі спеціальності, ми бачимо, що вони не корелюють в економічних і професійних сферах.

Водночас, Мінекономіки прогнозує, що найближчим часом найбільшою буде потреба в найпростіших професіях у сільському господарстві, торгівлі та сфері послуг. Об’єктивним є зростання попиту на продавців і демонстраторів. Спостерігається попит на робітничі професії – будівельників, фахівців транспортної сфери, видобутку корисних копалин.

Також, міністерство сподівається на подальший розвиток економіки і збільшення попиту на інженерні кадри, професіоналів у сфері фізики, математичних і технічних наук, фахівців IT-сфери. Водночас адаптація до стандартів ЄС викличе додаткову потребу у працівниках металургійної та машинобудівної галузей.

На жаль, прогноз чиновників не вказує, яку саме продукцію машинобудування буде купувати в нас Європа.

Смерть держзамовлення

Масовий попит на вищу освіту збігся з потребою керівництва державних вишів зберегти бюджетне фінансування. Навчальні заклади державної форми власності не мали можливості задовольнити попит на навчання всіх охочих, що призвело до неконтрольованого зростання кількості приватних вишів із прогнозованим погіршенням якості освіти.

У довгостроковій перспективі наявність високого відсотка людей із вищою освітою (нехай і безробітних сьогодні) є благом для країни. Їх можна перевчити, вони більш свідомі, законослухняні, а головне – стають конкурентною перевагою держави в міжнародному поділі праці

Переважна пропозиція нових навчальних місць, як у приватних, так державних вишах створювалася в «гуманітарній» площині – економіка та право. Ці дисципліни не вимагали дорогої матеріальної бази, на відміну від технічних спеціальностей, і користувалися постійним попитом.

Починаючи з 1991 року в Україні різко скоротилася народжуваність (із 657 000 дітей 1990 року до 377 000 2001-го. А 2008 року закінчили школу ті, хто народилися 1991-го. І починаючи з цього року у вишах намітився дефіцит абітурієнтів. Щороку кількість вступників падає.

У довгостроковій перспективі наявність високого відсотка людей із вищою освітою (нехай і безробітних сьогодні) є благом для країни. Їх можна перевчити, вони більш свідомі, законослухняні, а головне – стають конкурентною перевагою держави в міжнародному поділі праці.

Державне замовлення на підготовку конкретних фахівців буде скасовано. Найімовірніше, 2015 рік стане останнім для нього. За словами директора Аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного, скасування фінансування університетів через держзамовлення означає, що буде змінено механізм розподілу цих державних коштів.

Вищі навчальні заклади будуть отримувати не бюджетні місця, а по-різному сконфігуровані блокові гранти. Відповідно, виші будуть самостійно вирішувати, куди їх спрямовувати.

Нобелівський лауреат Мільтон Фрідман у своєму есе «Капіталізм і свобода» наполягав на рівному доступі до державного фінансування приватних і державних ВНЗ. Гроші мають іти через субсидування конкретного студента, і вже він визначатиме на власний розсуд потрібний для нього навчальний заклад.

Про доцільність такого підходу можна сперечатися, але те, що він призвів би до справжньої конкуренції, підвищення рівня освіти і, як наслідок, до відповідності ринку праці – сумнівів не викликає.

forbes.net.ua

Категория: Наука и образование | Просмотров: 187 | Добавил: ayverso | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
avatar
Copyright Ayverso© 2018
Поиск
Поиск на сайте


1

Категории
Детские стихи [9]
Кулинария [256]
Спорт [357]
Музыка и шоубизнес [367]
Наука и образование [983]
Технологии [506]
Это интересно [1150]
Здоровье [130]
Юмор [56]
Полезно знать [741]
Политика и другое [553]
Гороскоп [51]
Киномир [141]
Криминал [2]
Происшествия [356]
Экономика [481]
Женская жизнь [415]
Медицина [659]
Киевский регион [412]
Психология [169]
Развлечения [26]
Обуховские новости [276]
Тесты, программы [284]
Техника [156]
Нежин [74]
Календарь
«  Август 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Ссылки

Обухівський РВК
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Обухівський НВК №1 ім. А.С.Малишка
НВК "СЗОШ-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А. С. Малишка"
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова

Обухівський медколедж
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки
Інформаційний портал Обухова
Інформаційний портал Обухова
Форум
Форум "Бард”
Дитячий садочок
Дитячий садочок "Зірочка”
ДНЗ
Дитячий садок «Рушничок»
Парк
Парк "Київська Русь”
Ресторан
Ресторан "Зелена гора”