Четверг, 19.10.2017, 01:02


Главная Регистрация Вход
Приветствую Вас, Гость · RSS
Главное меню

Главная

Гороскоп
Детские стихи
Женская жизнь
Киевский регион
Киномир
 Криминал
Кулинария
Медицина
 Здоровье
Музыка и шоубизнес
Наука и образование
Нежин
Обуховские новости
Полезно знать
Происшествия
Психология
Политика и другое
Развлечения
Спорт
Тесты, программы
Технологии
Техника
Экономика
Это интересно
Юмор
Видео

Визитка сайта

Каталог файлов

Каталог статей

Блог

Фотоальбомы

Форум

Гостевая книга

Каталог сайтов

Обратная связь

 
Информеры

Погода в Обухове на неделю


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



Рейтинг@Mail.ru
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

 
Отправка SMS
Отправить SMS бесплатно
 
Архив записей
 
 
Главная » 2016 » Декабрь » 13 » Кров’янка: смачно і недорого
Кров’янка: смачно і недорого
13:00

Кров’янка — смачна і корисна їжа, при цьому не дуже дорога. Літр свинячої крові —10 гривень. Комплект кишок на кров’янку (з усього кабана) — 30. Кіло здору — 20. За користю кров’яна ковбаса не поступається м’ясній. А по мікроелементах та вітамінах, кажуть учені, навіть обганяє. Недарма ж із крові тварин готують багато ліків. Кров’янка, як і ліки, покращує кровотворення, регулює обмін речовин. І просто добре вгамовує голод.
Правильно приготована кров’янка — пахуча, жирненька, з ніжною підсмаженою шкірочкою.

У кожної господині свій рецепт народної страви.

Читайте також: Колійські традиції: як правильно забити та розібрати свиню


«Так, як мої батьки робили»

54-річна Світлана Глушкова, техпрацівниця Вертіївської школи Ніжинського району, у попередні роки працювала кухарем. Батько Світлани Олексіївни був колієм.

— Маємо з кабана літрів три крові, — говорить Світлана Олексіївна. — Якщо більший кабан, крові може бути і 4, і 5 літрів. У перший день кров’янкою не займаємося, бо багато роботи. Поки голову припорядкуєш, порубаєш на тушонку. Сало треба посолити, поскладати у банки. До кров’янки переходимо на другий день.

Варю гречану кашу у печі. До повної готовності. Присолюю, але не дуже. Бо кров сама по собі солонувата. Пальця умочу, лизну язиком, сіль відчувається. І своя кров теж солонувата.

Люблю, щоб у крові чималенько було крупи. Літрів на три крові потрібно півтора літра каші. Цибулю сиру кручу на м’ясорубку. Жир беру нутряний. Пласт жиру ріжу ножиком на шматочки, щоб у м’ясорубку кидати. Додаю сіль, перець чорний молотий, листочок лавровий. Усе гарно руками перемішую.

Кишки перед цим содою і сіллю добре перетираю, перешатирюю. А тоді водичкою перемила ловко, вивернула їх і так і сяк. Щоб і решток запаху не було, у воді з оцтом замочую. Хай годину постоять. Водичкою чистою переполоскала — і начиняю. Ниточкою з одного боку кишку зав’язую і наливаю кухлем. Якщо
вузенька кишка, то ложечкою накидаю.

Роблю так, як мої батьки робили. Проте у кожної господині свій рецепт. Хто м’ясо кидає. Хто любить жир шматочками. Я шматочками не люблю, подобається однорідна маса. Воно тоді розплавиться гарно. І кров’янка добра, жирна, і немає сала.

Начинила, зав’язала з обох боків, помила, бо вони ж будуть кров’ю обляпані. І на синійки (деко) кладу. Нічим не змазані. Кров’янка сік пускає, жир плавиться, витікає, не буде приставати. І в піч.

Перед полум’ям присмажився один бік. Тоді я акуратно, за хвостики, перевернула на другий, теж обсмажила. Як стяглася, звернулася, ставлю, щоб допікалася. Дрова догорають або й перегоріли у печі, я їх у куточки розгрібаю і ковбасу ставлю не на жар, а до жару. Скільки смажити, залежить від дров, від того, яка піч.

Можна, як припеклася, скласти у чавун і хай доходить. Якщо довгенька кров’янка, то у чавун не складеш. А якщо тоненька, як ковбаска, то можна. Тільки не треба накривати, бо вона може полопатися.

Кров’янка також лопається від високої температури, перед полум’ям, або якщо набита щільно. Якщо дуже напхата і її не смажити, а обварювати (і такий є метод), теж лопне.

Їдять кров’янку і холодною, і гарячою. Я холодну не люблю, — говорить Світлана Глушкова. — Люблю підсмажену на сковороді. Та ще й у смальці.

3 молоком

Учителька Вертіївської школи 51-річна Надія Пархітько знає сучасний рецепт кров’янки. У кров додають молоко. Кров’яну ковбасу спочатку варять, а потім запікають.

— Перше, слід підготувати кров, — говорить Надія Олексіївна. — її перекручуємо через м’ясорубку. Без цього неможливо. Кров зсідається, згортається. Утворюються згустки. Якщо тільки перем’яти, згустки залишаться. У готовій страві будуть пухкі, несмачні.

Коли перекрутили кров, додаємо, відповідно до пропорцій, перекручене свиняче сало з твердіших частин. Менш ходове, яке не будемо їсти просто так. Обрізаємо сало з голови: щоки, лобну частину. Шкірочку з сала зрізаємо. Бо щетина виплавиться і залишиться у кров’янці.

Нарізаємо дрібненько цибулю. Відварюємо гречку і рис. Присолюємо — і коли варимо рис, і коли варимо гречку, щоб усе мало свій смак. Додаємо молоко, яйця і терту картоплю. Солимо, перчимо за смаком. Змішуємо. Маса має бути густою.

Начиняємо елементарно: відрізаємо з пластикової пляшки горловину і в неї наливаємо, як у лійку. Начиняти потрібно десь половину об’єму кишки. Бо коли почнемо варити, воно набухає і може лопнути.

Розподіливши рівномірно по довжині, опускаємо сиру кров’янку в окріп. Він теж підсолений, приперчений. Це надасть ще більше аромату, більше смаку нашій кров’янці. Варимо хвилин 40. Коли кров’янка практично готова, запікаємо її у печі перед полум’ям, по 5 хвилин з одного та іншого боку.

У рецепті головне — приготувати з любов’ю, — додає Надія Олексіївна.—Але й пропорції важливі: якщо перебавити крові, буде сухуватою. На 3 літри крові беремо 1,5 кг сала, 0,5 кг варених круп, 0,5 л молока, 9 яєць, три великі картоплини.

Без кишки, або народний гематоген

Гематоген (у перекладі «той, що народжує кров») — вітамінний препарат, який виробляють із крові великої рогатої худоби. На вигляд і смак схожий на цукерку. Є народний гематоген, зі свинячої крові. Не шкідливий для зубів, бо не солодкий.

— Кабана закололи і колію відразу свіжою смажимо на сковороді кров, — згадує Світлана Глушкова. — Щоб пожарити кров, не потрібні і кишки. Вилити в чавунець — і у жар.

У кров можна терту картоплю і цибулю додавати, як на деруни. Можна борошно. Перець молотий, сіль — за смаком.

«Бідна»

Гречку можна замінити дешевшою крупою, ячкою. Але не дрібнесенькою, а крупнішою. Можна замінити рисом. Рис майже удвічі дешевший за гречку.

«Багата»

У селі Мньов Чернігівського району у кров’янку додають подрібнені серце, печінку, легені. Така кров’янка готується не на продаж, а для себе, бо є справжнім делікатесом.

Без крові і м'яса

Давній рецепт із села Глядин Мньовської сільради. У миску сиплють сухе пшоно. У цю ж миску кладуть підготовлені вологі кишки, обкочують їх. До кишок густо прилипає пшоно. Зав’язують з одного боку і вивертають. Пшоно опиняється усередині. Зав’язують з іншого боку. Кидають у підсолений окріп і варять. Пшоно набухає, просочується салом, яке є на самих кишках.

Щоб не стріляла, треба проколоти

Кров’яну ковбасу в обов’язковому порядку щоразу, як колють кабанчика чи свиню, робить для родини 51-річна Раїса Федосієнко, бібліотекар села Рогізки Сновського району. Ковбаску тут називають крив’янка чи круп’янка. її особливо полюбляють донька і зять.

І хоча Раїса Антонівна родом з Черкащини, та готує за місцевим рецептом, якого вчила ще свекрушина мати.

— Практично усе робимо в печі у той же день, як закололи, — ділиться жінка. — Спочатку варимо гречану кашу. Можна навпіл гречку з рисом. Якщо готуємо ковбасу на чотири літри крові, то каші повинно бути багато. Десь на два з половиною літри води. Варимо до готовності таку, щоб їсти можна було.

Окремо на сковорідці, теж у печі, смажимо півкіло сала і стільки ж м’яса, якщо є. Якщо немає, і так смачно вийде. Сало і м’ясо нарізаємо кубиками.

Як усе зварилося і засмажилося, змішуємо у великій мисці. Туди ж додаємо сиру кров. Якщо у крові є згусточки, обов’язково роздавіть їх. Аби маса була однорідною. А ще — грамів триста сирого сала, порізаного кубиками.

Солимо, перчимо за смаком. І вичавлюємо три-чотири голівки часнику.

Маса на виході повинна бути і не густа, і не рідка. Приблизно така, як манна каша.

— Дехто молоко додає.

— Знаю таке. Кажуть, з молоком вона ніжніша виходить. Але така довго не зберігається. Швидко вкисає, — відповідає Раїса Антонівна і продовжує переказувати рецепт. — Беремо кишку, зав’язану ниткою з одного боку. І ложкою начиняємо. Як наповнили, в’яжемо з іншого боку. І з’єднуємо обидва кінці, щоб вийшло кільце.

Тим часом на газу у каструльці кип’ятимо воду. І туди нашу ковбасу. Щоб проварилась хвилин 10-15.

А вже на другий день після коління натоплюємо піч. Перед полум’ям у печі ставимо сковорідку з кров’янкою.! присмажуємо з обох боків. Але перш ніж смажити, по колу проколюємо голкою-циганко, аби ковбаса не стріляла.

Обсмажені ковбаси складаємо у каструлю, накриваємо кришкою — і в жар. Хай томиться там хоч і три години.

Картопляна смачніша за деруни

— От ви любите деруни? Так це ще смачніше, — так про картопляну ковбасу говорить 56-річна Тамара Семенок, рогізківський сільський голова і добра господиня.

Картопляна ковбаса у Рогізках страва звична і улюблена.

— Спочатку у печі у горщику запікали так звану картопляну бабку. Її у нас називали мамалигою. А потім хтось додумався цю бабку у кишку запхнути. Так і вийшла картопляна ковбаса, — розказує Тамара Григорівна. — На одну товсту кишку довжиною сантиметрів тридцять потрібно грам триста сала і 5-6 хороших картоплин.

Сало ріжемо дрібно і добре обсмажуємо на сковорідці, щоб жир вийшов.

Картоплю натираємо, як на деруни, солимо за смаком. Змішуємо із салом. Туди ж
можна, як хто любить, і смаженої цибульки. Та мої такого не признають. На відміну від крив’янки, часник у картопляну не додають.

А ще не завадить і м’ясця, якщо, звичайно, є. Але то вже зовсім не дешевий рецепт вийде.

Отриману масу ложкою накладаємо у кишку, зав’язану з одного боку ниткою. Як чините, не набивайте битком. Щоб свободненька була.

Наповнили — зав’язуємо кишку і з іншого боку. Складаємо ковбаски у каструлю чи в горщечок — і в пічку у жар. Протикати, як кров’яну, не потрібно.

Запікається у печі години зо три.

— У морозилку таку ковбасу можна?

— Я кишки заморожую. А потім дістаю і роблю картопляну ковбасу. Тільки треба кишку у багато пакетиків, щоб запаху не було.

Так само наловчились на крив’янки і кишки і кров заморожувати. Бо як свіжини нароблять, то вже не до крив’янки. А згодом дістав, приготував і з’їв з охотою.

Ще начинену кров’яну ковбасу сирою морозять. Як покласти у морозилку готовою, на тирсу переведеться, — ділиться секретами Тамара Григорівна.

Тамара Кравченко, Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №49 (1596)

Категория: Кулинария | Просмотров: 102 | Добавил: ayverso | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
avatar
Copyright Ayverso© 2017
Поиск
Поиск на сайте


1

Категории
Детские стихи [9]
Кулинария [255]
Спорт [355]
Музыка и шоубизнес [365]
Наука и образование [977]
Технологии [502]
Это интересно [1144]
Здоровье [129]
Юмор [56]
Полезно знать [732]
Политика и другое [553]
Гороскоп [51]
Киномир [140]
Криминал [2]
Происшествия [355]
Экономика [478]
Женская жизнь [414]
Медицина [659]
Киевский регион [410]
Психология [169]
Развлечения [24]
Обуховские новости [253]
Тесты, программы [284]
Техника [155]
Нежин [74]
Календарь
«  Декабрь 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Ссылки

Обухівський РВК
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Обухівський НВК №1 ім. А.С.Малишка
НВК "СЗОШ-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А. С. Малишка"
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова

Обухівський медколедж
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки
Інформаційний портал Обухова
Інформаційний портал Обухова
Форум "Бард"
Форум "Бард”
Дитячий садочок "Зірочка”
Дитячий садочок "Зірочка”
ДНЗ "Рушничок"
Дитячий садок «Рушничок»
Парк "Київська Русь”
Парк "Київська Русь”
Ресторан "Зелена гора”
Ресторан "Зелена гора”