Керівник гуртка Денис Преданніков

У складі української команди було двадцять двоє учасників, які змогли здобути три золоті медалі, одну срібну та дві бронзові. Бронзову медаль завоював та привіз до нашого міста Сергій Шуляк. Третє місце він отримав у змаганні в класі моделей «ракета з парашутом на тривалість польоту». Це одне із самих напружених змагань, і той, хто скаже, що ракето-моделювання – це не спорт, дуже сильно помилиться. Змагання серед такого класу моделей потребує чимало витримки, сили та прудких ніг, бо протягом трьохгодинного конкурсу учаснику-ракетомоделісту доводиться інколи пробігти не один десяток кілометрів.

Також Сергій Шуляк у командному заліку став Чемпіоном Європи в класі моделей на висоту польоту ракети.

 Завоювати бронзу хлопцеві вдалось, бо він невпинно п’ятнадцять років займається улюбленою справою – ракето-моделюванням. Але Сергій впевнений, що зміг би отримати й вищу нагороду: «Кращого результату досягти можна було б, якби судді були більш компетентними. Я б з легкістю міг здобути й перше місце. На жаль, із-за такого суддівства не вдалось».

У тому, що судді виявились непрофесійними переконаний і тренер ніжинської команди Денис Преданніков. «Скоріш за все, організаторам чемпіонату було дорого наймати професійних суддів, тому вони запросили некомпетентних волонтерів-студентів, котрі мало що розуміють у цьому спорті», — розповідає Денис Борисович. «Завдання суддів – спостерігати за моделлю доки її видно, а деякі судді вимикали секундомір, навіть, тоді, коли ракета ще набирала висоту й мотивували це тим, що її вже видно не було», — продовжує тренер ніжинських спортсменів. Хоча за правилами та стандартами спостерігати за польотом ракети треба в бінокль, який кріпиться на спеціально відрегульованому штативі, а не «неозброєним» оком.

Окрім несправедливого суддівства, деяких невдач українська команда інколи втрачала командний дух та починала нервувати. Адже техніка час від часу виходила з ладу. А для ракето-моделістів це не допустимо, бо точність та своєчасність для них дуже важливі. При запуску ракети (маленької копії справжньої) дуже важливо, щоб кожен її відсік відривався від решти в той час, який потрібно, а не пізніше чи раніше. І в тій частині, яка відірвалась, вчасно спрацював парашут. І, мабуть, найголовніше для спортсменів – знайти потім всі частини своєї ракети, бо до змагань допускається лише дві моделі від одного учасника. Тобто, одну втратив, інша перестала працювати й все – змагання для такого ракето-моделіста завершені.

Після першого дня поразок та невдач, щоб не втратити командний дух та бажання перемогти перед початком нових змагань вся українська збірна вишиковувалась рядочком і співала Гімн України. Як не дивно, але це дало свої результати – того ж дня спортсмени вибороли золоту та бронзову медалі.

«Усі спортсмени, які були на Чемпіонаті досвідченні, неодноразово брали участь у все можливих змаганнях і в Україні й за кордоном, але «давка» суддів та незрозуміла атмосфера дала своє», — каже Денис Борисович.

Також Денис Преданніков ділиться, що багато неприємностей, які сталися із командою, можна було передбачити. Адже із самого початку їх переслідувала цифра 13. «Група, яка мала їхати поїздом складалась із тринадцяти чоловік, ми їхали поїздом із Києва в вагоні № 13, у мене як у голови делегації місце було тринадцяте, у Болгарії намет для нашої команди теж був під номером тринадцять, рік у нас 2013. До того ж, коли їхали назад вагон також був під номером тринадцять».

 Проте, цифра тринадцять не така вже й нещаслива, радіє Денис Борисович, бо на чемпіонаті Європи змогли заробити аж шість медалей. Також вдалось отримати певний новий досвід та непогані враження від знайомства та спілкування з новими людьми.

Конкуренції на змаганнях між українськими учасниками не було, бо в них був присутній командний дух запевняє Сергій Шуляк: «Єдиними, кого ми вважали своїми конкурентами були «зубаті» спортсмени. Тобто ті, які неодноразово брали участь та перемагали на подібних чемпіонатах».

Хлопець буде розпочинати підготовку до участі в Чемпіонаті України, бо прагне потрапити на Чемпіонат Світу. І сподівається, що отримає призове місце.

Учасники Чемпіонату, котрі представляли інші європейські країни і зайняли призові місця, отримають грошові нагороди від своїх держав у розмірі до десяти тисяч євро. Наші ж спортсмени задоволені й медалями, дипломами та кубками. І дуже вдячні своїм партнерам, котрі надали матеріальну допомогу для того, аби українці змогли взяти участь у Чемпіонаті.

Проте, наші учасники збірної команди кажуть, що гроші це не головне. Найдорожче, що вони привозять із таких Чемпіонатів – це нові знання, знайомства, досвід, нагороди та вміння контролювати себе, навіть, у найскладніших та найважчих ситуаціях.

 Метки текущей записи: Болгарія, Валерій Сердюк, Денис Преданніков, змагання в Болгарії, Ніжин, ніжинські спортсмени, Нежин, Нежин новости, новини Ніжина, новости Нежина, Олег Зайцев, ракето-модельний спорт, Сергій Труш, Сергій Шуляк, Уездные новости, Чемпіонат Європи з ракето-модельного спорту