Багато сучасних жінок не хочуть робити вибір між особистим життям (чоловіком, дітьми) та кар’єрою. Сьогодні, ми хочемо бути успішними та фінансово незалежними не менше ніж представники чоловічої статі. Водночас, ми залишаємось жінками та хочемо пережити радість материнства, мати міцну родину та надійного партнера поряд.

Успішно суміщати обидві сфери життя (особисту та професійну) завдання непросте, але якщо Ви вирішили спробувати, то Вам буде не зайвим дізнатися про те, які права, гарантії та пільги передбачені законодавством України для працюючих жінок – матерів.

Відповідно до ст. 24 Конституції України «Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Це положення Конституції України знаходить своє вираження у цілому комплексі прав та гарантій, які закріплені законами України.

Так, для вагітних жінок та жінок, які мають дітей у віці до трьох років законодавством передбачені декілька видів відпусток та визначено порядок їх надання, а саме мова йде про такі

1) У зв'язку з вагітністю та пологами жінкам надається відпустка тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

 Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів»(ст. 179 Кодексу законів про працю України, ст. 17 Закону України «Про відпустки»).

 Оплата відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами оплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) (...) і не залежить від страхового стажу(ст. 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності». 

2) «У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році».( ст. 180 Кодексу законів про працю України).

3) Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (використання інших приєднаних відпусток)«за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства ст. 179 Кодексу законів про працю України, ст.. 18 Закону України «Про відпустки»).

4) «Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального стажу та стажу, який враховується при обчисленні пенсії»(ст.181 Кодексу законів про працю України).

У випадку, якщо жінка не має можливості, або не бажає скористатися відпусткою без збереження заробітної плати до досягнення дитиною віку 3-років, то для таких жінок законодавством також передбачені певні гарантії.

5) Так, «відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років можуть бути використані повністю або частинами замість матері батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною»( ст. 179 Кодексу законів про працю України);

6) За бажанням жінки або вищезазначених осіб у період перебування її(їх) у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку»( ст. 179 Кодексу законів про працю України)

7) «Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, також крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. (…)Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком» (ст. 183 Кодексу законів про працю України).

 Не можна не згадати також про інші права і гарантії, які передбачені для вагітних жінок та жінок – матерів.

8) Так, «Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

 При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку(ст. 184 Кодексу законів про працю України).

9) Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – в окремих, передбачених законодавством України випадках), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.»(ст. 184 Кодексу законів про працю України).

10) «Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років)»(ст. 176 Кодексу законів про працю України);.

11) «Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди)» (ст. 177 Кодексу законів про працю України);

12) «Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері (…) надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу законів про працю України).

Пільги та гарантії передбачені для працюючих жінок – матерів також поширюються на жінок, які дітей усиновили, за незначними виключеннями.

 Перелік не є вичерпним, але він свідчить про те, що законодавство на боці жінок-матерів, які хочуть бути успішними в роботі та щасливими в особистому житті. Користуйтесь Вашими правами. Вірте у себе. І Ви все зможете.

Однак, не забувайте, що інші не завжди готові поважати Ваші права, іноді їх приходиться переконувати в необхідності це робити. Ваші шанси переконати роботодавця дотримуватися Ваших прав будуть реальними за умови, що Ви оформлені офіціально і отримуєте заробітну плату офіційно у повному розмірі. Тому, наполегливо раджу Вам, думайте про це заздалегідь і робіть вибір на користь пропозицій роботодавців, які пропонують Вам прозорі та законні умови праці, якщо звичайно маєте хоча б найменшу таку можливість.