Справа Богатирьової живе й квітне. Нинішнє керівництво Міністерства охорони здоров’я України успішно продовжує реорганізацію медичної галузі, розпочату попереднім міністром та спрямовану на знищення медицини. Саме до таких невтішних висновків прийшли у Вертіївській лікарській амбулаторії сімейної медицини (Ніжинський район).

Вертіївська лікарська амбулаторія сімейної медицини до 2011 року фінансувалася з бюджету Вертіївської сільської ради. Територія сільради велика: включає 10 населених пунктів, а тому могла своїми грішми утримувати медичний заклад.

 За словами Світлани Сардак, завідувача Вертіївської амбулаторії, у ті часи коштом сільради були відремонтовані лабораторія закладу та стоматологічний кабінет, безперебійно і в погрібному обсязі фінансувалися закупівлі медикаментів, пального тощо. Не було жодних проблем і зі своєчасною виплатою зарплати працівникам амбулаторії.

 Проблеми з’явилися, коли у 2011 році заклад був переданий на баланс Ніжинської районної лікарні. Гроші почали доходити до Вертіївки не тільки із запізненням, але й у значно меншій від потреб кількості. Складнощі утримання медзакладу лягли на плечі працівників амбулаторії. Наприклад, своїми силами, грішми та кмітливістю вдалося частково відновити водопостачання, припинене через порив труби у підвалі. Вер-тіївські «кулібіни» врізалися непо-шкодженою частиною «холодної» труби у «гарячу», чим відновили водопостачання у частині амбулаторії та «висушили» підвальну підлогу. Проте води немає у терапевтичному кабінеті та у лабораторії - там, де вона у першу чергу потрібна. Відновити її однією лиш кмітливістю вже не вдалося.

 Поточний рік Вертіївська амбулаторія зустріла вже у новому підпорядкуванні. Після чергового етапу реорганізації вона із районної лікарні перейшла на баланс комунального закладу «Ніжинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ніжинської районної ради. Цей заклад, (його називають «Лосинівський центр» - за місцем розташування в селищі Лосинівка) включає 20 фельдшерсько-акушерських пунктів та 4 амбулаторії, у тому числі й Вертіївську.

 Як часто буває при зміні підпорядкування, Вертіївська амбулаторія зіткнулася із фінансовими непорозуміннями. її завідувач Світлана Сардак повідомляє, що районна лікарня передала їх Лосинівському центру з боргами. Тому станом на 1 січня 2014 року у них не було коштів навіть на опалення приміщення амбулаторії.

 Наразі амбулаторія, як і інші ФАПи і амбулаторії Лосинівського центру, фінансуються лише на 30%. Цього, за словами пані Сардак, вистачає тільки на заробітну плату медперсоналу. Ні копійки більше. Скажімо, пального на півроку було виділено лише 70 літрів. А лише у травні доводилося виїжджати понад 160 разів.

 Та й виїзди доводиться робити на свій ризик. Страховка на сучасну карету швидкої допомоги, яку вертіївці отримали у подарунок від італійських друзів, закінчилася ще у квітні, на другу медичну машину - закінчилася

 7 червня. За словами водія Вертіївської амбулаторії, його колегу з Крут ДАІшники оштрафували на 750 гривень за прострочену страховку. Тому й вертіївець, виїжджаючи на виклик, думає: чи не буде це для нього надто дорого? - їхати чи не їхати на виклик, може вирішити водій, - говорить пані Сардак. - І ми його зрозуміємо, якщо відмовиться.

Звичайно, що в таких фінансових умовах не йдеться про заміну трухлої труби у підвалі чи даху на котельній, через стан якого раптово можуть вийти з ладу котли, политі дощем.

 Звісно, що немає і медикаментів. Світлана Сардак запевняє, що першу невідкладну допомогу в її закладі нададуть будь-кому: необхідне для цього працівники закуповують за власний рахунок. Все інше - виключно за рахунок хворого.

 - Що було б, аби нас фінансували на 100%? - ставить собі питання завідувач. - Почекайте, спробую уявити, як це...

 За и словами, в такому разі хворому все одно потрібно було б платити за лікування, але багато послуг та процедур були б для нього безкоштовними.

 - І вата, і спирт у нас були б, - мріє пані Сардак. -1 при гіпертонічному кризі ми б кололи хворому 5-6 потрібних препаратів, а на 2-3, як зараз. Та й апаратуру необхідну придбали б.

 Нині заклад забезпечений інгалятором, кардіографом, ультразвуком, які були йому подаровані кимось із народних обранців напередодні президентських виборів 2004 року, є фізіотерапевтичний кабінет та відділення денного стаціонару. В амбулаторії працюють терапевт, сімейний лікар, два стоматологи. Можуть лікувати гострий гастрит, бронхіт, гіпертонічний криз тощо.

 Щодо втілення практики сімейної медицини, то, на думку Світлани Сардак, яка сама з 2006 року є сімейним лікарем, це, звичайно ж, добре починання. Сімейний лікар слідкує за пацієнтом від самого його народження. Щоправда, лише в разі, якщо «ескулап» буде постійно працювати на своєму місці десятки років. Такий лікар досконало б знав медичні історії місцевих жителів і «на місці» б лікував частину пацієнтів, не обтяжуючи районну лікарню.

 А роботи в останніх, зважаючи на плани реорганізації медзакпадів, помітно збільшиться, і вовтузитися з не-життю їм буде ніколи. Як, наприклад, начальнику відділу по боротьбі з бандитизмом Глебу Жеглову (к/ф «Место встречи изменить нельзя») з пожежами: він вбивць шукає, а все інше, якщо воно з ними не пов’язане, має бути вирішене на «початковому» рівні.

 Саме тому без направлення сімейного лікаря ніхто у райлікарні хворого не прийме. Окрім гардеробника, звісно.

 А сімейний дає направлення, тільки якщо сам не може лікувати (діагностувати) пацієнта. На папері це нібито добре. А на практиці? Адже чимало люду звертається до лікаря, коли вже вкрай «допече». Тоді важлива кожна година і не час «вештатися» по кабінетах, дотримуючись бюрократичної процедури з «дозволом» від сімейного лікаря.

 Стосовно реорганізації, то, за даними пані Сардак, замість міських та районних лікарень у Ніжині, Носівці та Прилуках, планується створити один медичний центр у Ніжині. Та й у ньому будуть робити лише екстрені операції, а для планової операції доведеться їхати в обласний центр. І тоді дуже багато залежатиме від швидкості та правильності роботи лікарів на місцях, у першу чергу сімейних.

 А їм навіть зарплату вчасно не платять. Скажімо, станом на 5 червня у Вертіївській амбулаторії ще не отримали травневого авансу, який мали б витрачати з 18 травня. Це незважаючи не те, що зарплатна відомість амбулаторії була скорочена внаслідок ліквідації посади головного лікаря. Відтоді його обов’язки лягли на плечі Світлани Сардак, яку, як і всюди по амбулаторіях, навантажили завідувати відділенням. За це їй доплачують 500 гривень до зарплати сімейного лікаря. Вона, завдяки багаторічному медичному стажу, складає близько 2300 гривень.

 - А не сім тисяч, як написала одна з комунальних газет, - згадує пані Сардак. - І мене ще змушують її передплачувати...

 Доводиться передплачувати. За словами завідувачки, працівників Вертіївської амбулаторії зобов’язують передплатити як обласну комунальну газету, так і ніжинську. Хочеш - не хочеш...

 І зобов’язують ті люди, які не лише катастрофічно недофінансовують амбулаторію, а й не дають їй самій заробити для себе хоч якісь гроші. Так, за словами працівників, розташовані на його території кілька приміщень районною радою здаються в оренду і вона ж забирає собі усю до копійки орендну плату. Скажімо, в одному з приміщень амбулаторії чиновники розмістили... автомагазин. Практично на порозі медзакладу. А поруч у дворі, в старій будівлі амбулаторії... ритуальні послуги. Неначе з амбулаторії - прямий шлях за вінками й пам’ятниками...

Семен Сокира, "Чернігівщина" №24 (476) від 12 червня 2014