Вторник, 27.07.2021, 09:33


Главная Регистрация Вход
Приветствую Вас, Гость · RSS
Главное меню

Главная

Гороскоп
Детские стихи
Женская жизнь
Киевский регион
Киномир
Криминал
Кулинария
Медицина
Здоровье
Музыка и шоубизнес
Наука и образование
Нежин
Обуховские новости
Полезно знать
Происшествия
Психология
Политика и другое
Развлечения
Спорт
Тесты, программы
Технологии
Техника
Экономика
Это интересно
Юмор
Видео

Визитка сайта

Каталог файлов

Каталог статей

Блог

Фотоальбомы

Форум

Гостевая книга

Каталог сайтов

Обратная связь

 
Информеры

Погода в Обухове на неделю


Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



Рейтинг@Mail.ru
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

 
Отправка SMS
Отправить SMS бесплатно
 
Архив записей
 
 
Главная » 2016 » Декабрь » 13 » Кров’янка: смачно і недорого
Кров’янка: смачно і недорого
13:00

Кров’янка — смачна і корисна їжа, при цьому не дуже дорога. Літр свинячої крові —10 гривень. Комплект кишок на кров’янку (з усього кабана) — 30. Кіло здору — 20. За користю кров’яна ковбаса не поступається м’ясній. А по мікроелементах та вітамінах, кажуть учені, навіть обганяє. Недарма ж із крові тварин готують багато ліків. Кров’янка, як і ліки, покращує кровотворення, регулює обмін речовин. І просто добре вгамовує голод.
Правильно приготована кров’янка — пахуча, жирненька, з ніжною підсмаженою шкірочкою.

У кожної господині свій рецепт народної страви.

Читайте також: Колійські традиції: як правильно забити та розібрати свиню


«Так, як мої батьки робили»

54-річна Світлана Глушкова, техпрацівниця Вертіївської школи Ніжинського району, у попередні роки працювала кухарем. Батько Світлани Олексіївни був колієм.

— Маємо з кабана літрів три крові, — говорить Світлана Олексіївна. — Якщо більший кабан, крові може бути і 4, і 5 літрів. У перший день кров’янкою не займаємося, бо багато роботи. Поки голову припорядкуєш, порубаєш на тушонку. Сало треба посолити, поскладати у банки. До кров’янки переходимо на другий день.

Варю гречану кашу у печі. До повної готовності. Присолюю, але не дуже. Бо кров сама по собі солонувата. Пальця умочу, лизну язиком, сіль відчувається. І своя кров теж солонувата.

Люблю, щоб у крові чималенько було крупи. Літрів на три крові потрібно півтора літра каші. Цибулю сиру кручу на м’ясорубку. Жир беру нутряний. Пласт жиру ріжу ножиком на шматочки, щоб у м’ясорубку кидати. Додаю сіль, перець чорний молотий, листочок лавровий. Усе гарно руками перемішую.

Кишки перед цим содою і сіллю добре перетираю, перешатирюю. А тоді водичкою перемила ловко, вивернула їх і так і сяк. Щоб і решток запаху не було, у воді з оцтом замочую. Хай годину постоять. Водичкою чистою переполоскала — і начиняю. Ниточкою з одного боку кишку зав’язую і наливаю кухлем. Якщо
вузенька кишка, то ложечкою накидаю.

Роблю так, як мої батьки робили. Проте у кожної господині свій рецепт. Хто м’ясо кидає. Хто любить жир шматочками. Я шматочками не люблю, подобається однорідна маса. Воно тоді розплавиться гарно. І кров’янка добра, жирна, і немає сала.

Начинила, зав’язала з обох боків, помила, бо вони ж будуть кров’ю обляпані. І на синійки (деко) кладу. Нічим не змазані. Кров’янка сік пускає, жир плавиться, витікає, не буде приставати. І в піч.

Перед полум’ям присмажився один бік. Тоді я акуратно, за хвостики, перевернула на другий, теж обсмажила. Як стяглася, звернулася, ставлю, щоб допікалася. Дрова догорають або й перегоріли у печі, я їх у куточки розгрібаю і ковбасу ставлю не на жар, а до жару. Скільки смажити, залежить від дров, від того, яка піч.

Можна, як припеклася, скласти у чавун і хай доходить. Якщо довгенька кров’янка, то у чавун не складеш. А якщо тоненька, як ковбаска, то можна. Тільки не треба накривати, бо вона може полопатися.

Кров’янка також лопається від високої температури, перед полум’ям, або якщо набита щільно. Якщо дуже напхата і її не смажити, а обварювати (і такий є метод), теж лопне.

Їдять кров’янку і холодною, і гарячою. Я холодну не люблю, — говорить Світлана Глушкова. — Люблю підсмажену на сковороді. Та ще й у смальці.

3 молоком

Учителька Вертіївської школи 51-річна Надія Пархітько знає сучасний рецепт кров’янки. У кров додають молоко. Кров’яну ковбасу спочатку варять, а потім запікають.

— Перше, слід підготувати кров, — говорить Надія Олексіївна. — її перекручуємо через м’ясорубку. Без цього неможливо. Кров зсідається, згортається. Утворюються згустки. Якщо тільки перем’яти, згустки залишаться. У готовій страві будуть пухкі, несмачні.

Коли перекрутили кров, додаємо, відповідно до пропорцій, перекручене свиняче сало з твердіших частин. Менш ходове, яке не будемо їсти просто так. Обрізаємо сало з голови: щоки, лобну частину. Шкірочку з сала зрізаємо. Бо щетина виплавиться і залишиться у кров’янці.

Нарізаємо дрібненько цибулю. Відварюємо гречку і рис. Присолюємо — і коли варимо рис, і коли варимо гречку, щоб усе мало свій смак. Додаємо молоко, яйця і терту картоплю. Солимо, перчимо за смаком. Змішуємо. Маса має бути густою.

Начиняємо елементарно: відрізаємо з пластикової пляшки горловину і в неї наливаємо, як у лійку. Начиняти потрібно десь половину об’єму кишки. Бо коли почнемо варити, воно набухає і може лопнути.

Розподіливши рівномірно по довжині, опускаємо сиру кров’янку в окріп. Він теж підсолений, приперчений. Це надасть ще більше аромату, більше смаку нашій кров’янці. Варимо хвилин 40. Коли кров’янка практично готова, запікаємо її у печі перед полум’ям, по 5 хвилин з одного та іншого боку.

У рецепті головне — приготувати з любов’ю, — додає Надія Олексіївна.—Але й пропорції важливі: якщо перебавити крові, буде сухуватою. На 3 літри крові беремо 1,5 кг сала, 0,5 кг варених круп, 0,5 л молока, 9 яєць, три великі картоплини.

Без кишки, або народний гематоген

Гематоген (у перекладі «той, що народжує кров») — вітамінний препарат, який виробляють із крові великої рогатої худоби. На вигляд і смак схожий на цукерку. Є народний гематоген, зі свинячої крові. Не шкідливий для зубів, бо не солодкий.

— Кабана закололи і колію відразу свіжою смажимо на сковороді кров, — згадує Світлана Глушкова. — Щоб пожарити кров, не потрібні і кишки. Вилити в чавунець — і у жар.

У кров можна терту картоплю і цибулю додавати, як на деруни. Можна борошно. Перець молотий, сіль — за смаком.

«Бідна»

Гречку можна замінити дешевшою крупою, ячкою. Але не дрібнесенькою, а крупнішою. Можна замінити рисом. Рис майже удвічі дешевший за гречку.

«Багата»

У селі Мньов Чернігівського району у кров’янку додають подрібнені серце, печінку, легені. Така кров’янка готується не на продаж, а для себе, бо є справжнім делікатесом.

Без крові і м'яса

Давній рецепт із села Глядин Мньовської сільради. У миску сиплють сухе пшоно. У цю ж миску кладуть підготовлені вологі кишки, обкочують їх. До кишок густо прилипає пшоно. Зав’язують з одного боку і вивертають. Пшоно опиняється усередині. Зав’язують з іншого боку. Кидають у підсолений окріп і варять. Пшоно набухає, просочується салом, яке є на самих кишках.

Щоб не стріляла, треба проколоти

Кров’яну ковбасу в обов’язковому порядку щоразу, як колють кабанчика чи свиню, робить для родини 51-річна Раїса Федосієнко, бібліотекар села Рогізки Сновського району. Ковбаску тут називають крив’янка чи круп’янка. її особливо полюбляють донька і зять.

І хоча Раїса Антонівна родом з Черкащини, та готує за місцевим рецептом, якого вчила ще свекрушина мати.

— Практично усе робимо в печі у той же день, як закололи, — ділиться жінка. — Спочатку варимо гречану кашу. Можна навпіл гречку з рисом. Якщо готуємо ковбасу на чотири літри крові, то каші повинно бути багато. Десь на два з половиною літри води. Варимо до готовності таку, щоб їсти можна було.

Окремо на сковорідці, теж у печі, смажимо півкіло сала і стільки ж м’яса, якщо є. Якщо немає, і так смачно вийде. Сало і м’ясо нарізаємо кубиками.

Як усе зварилося і засмажилося, змішуємо у великій мисці. Туди ж додаємо сиру кров. Якщо у крові є згусточки, обов’язково роздавіть їх. Аби маса була однорідною. А ще — грамів триста сирого сала, порізаного кубиками.

Солимо, перчимо за смаком. І вичавлюємо три-чотири голівки часнику.

Маса на виході повинна бути і не густа, і не рідка. Приблизно така, як манна каша.

— Дехто молоко додає.

— Знаю таке. Кажуть, з молоком вона ніжніша виходить. Але така довго не зберігається. Швидко вкисає, — відповідає Раїса Антонівна і продовжує переказувати рецепт. — Беремо кишку, зав’язану ниткою з одного боку. І ложкою начиняємо. Як наповнили, в’яжемо з іншого боку. І з’єднуємо обидва кінці, щоб вийшло кільце.

Тим часом на газу у каструльці кип’ятимо воду. І туди нашу ковбасу. Щоб проварилась хвилин 10-15.

А вже на другий день після коління натоплюємо піч. Перед полум’ям у печі ставимо сковорідку з кров’янкою.! присмажуємо з обох боків. Але перш ніж смажити, по колу проколюємо голкою-циганко, аби ковбаса не стріляла.

Обсмажені ковбаси складаємо у каструлю, накриваємо кришкою — і в жар. Хай томиться там хоч і три години.

Картопляна смачніша за деруни

— От ви любите деруни? Так це ще смачніше, — так про картопляну ковбасу говорить 56-річна Тамара Семенок, рогізківський сільський голова і добра господиня.

Картопляна ковбаса у Рогізках страва звична і улюблена.

— Спочатку у печі у горщику запікали так звану картопляну бабку. Її у нас називали мамалигою. А потім хтось додумався цю бабку у кишку запхнути. Так і вийшла картопляна ковбаса, — розказує Тамара Григорівна. — На одну товсту кишку довжиною сантиметрів тридцять потрібно грам триста сала і 5-6 хороших картоплин.

Сало ріжемо дрібно і добре обсмажуємо на сковорідці, щоб жир вийшов.

Картоплю натираємо, як на деруни, солимо за смаком. Змішуємо із салом. Туди ж
можна, як хто любить, і смаженої цибульки. Та мої такого не признають. На відміну від крив’янки, часник у картопляну не додають.

А ще не завадить і м’ясця, якщо, звичайно, є. Але то вже зовсім не дешевий рецепт вийде.

Отриману масу ложкою накладаємо у кишку, зав’язану з одного боку ниткою. Як чините, не набивайте битком. Щоб свободненька була.

Наповнили — зав’язуємо кишку і з іншого боку. Складаємо ковбаски у каструлю чи в горщечок — і в пічку у жар. Протикати, як кров’яну, не потрібно.

Запікається у печі години зо три.

— У морозилку таку ковбасу можна?

— Я кишки заморожую. А потім дістаю і роблю картопляну ковбасу. Тільки треба кишку у багато пакетиків, щоб запаху не було.

Так само наловчились на крив’янки і кишки і кров заморожувати. Бо як свіжини нароблять, то вже не до крив’янки. А згодом дістав, приготував і з’їв з охотою.

Ще начинену кров’яну ковбасу сирою морозять. Як покласти у морозилку готовою, на тирсу переведеться, — ділиться секретами Тамара Григорівна.

Тамара Кравченко, Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №49 (1596)

Категория: Кулинария | Просмотров: 441 | Добавил: ayverso | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
avatar
Copyright Ayverso© 2021
Поиск
Поиск на сайте


1

Категории
Детские стихи [9]
Кулинария [259]
Спорт [358]
Музыка и шоубизнес [367]
Наука и образование [983]
Технологии [508]
Это интересно [1153]
Здоровье [134]
Юмор [56]
Полезно знать [748]
Политика и другое [554]
Гороскоп [51]
Киномир [141]
Криминал [2]
Происшествия [356]
Экономика [481]
Женская жизнь [417]
Медицина [665]
Киевский регион [412]
Психология [172]
Развлечения [26]
Обуховские новости [284]
Тесты, программы [284]
Техника [157]
Нежин [74]
Календарь
«  Декабрь 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Поиск
Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти Київської ОДА

Академія неперервної освіти

Освітній портал 'Педпреса'

Український центр оцінювання якості освіти України


Управління освіти Обухова

Управління освіти м.Обухова

Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Обухівський медколедж
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки

Освіта в Україні і за кордоном
Освіта в Україні і за кордоном
Філологічний експрес
Філологічний експрес
Освітній портал
Освітній портал
Євро освіта
ЄвроОсвіта