9 травня в Обухові став традиційно людяним. Цього дня головну площу міста заполонили його мешканці, щоб відзначити День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр.

Керівництво міста та Обухівського району очолило святкову колону. В колоні були помічені Обухівський міський голова Олександр Левченко та голова Обухівської районної ради Костянтин Шушаков.

Все менше ветеранів приймають участь у традиційному дійстві, що відбувається щороку 9 травня. Проте, все більше захисників України, учасників АТО  приєднується до святкової колони.

Після організаційних заходів, святкова колона вирушила до Меморіалу Слави. Урочиста частина розпочалася з молебня, яку провели священослужителі.

До слова були запрошені міський голова Олександр Левченко, голова Обухівської районної ради Костянтин Шушаков, військовий комісар Обухівського РВК Дмитро Клабуков та інші.

Наприкінці заходу відбулася хвилина мовчання та покладання квітів. А потім на всіх очікував святковий концерт. 

***

За різними підрахунками, в рядах Червоної Армії воювало близько 7 млн мешканців України, тобто приблизно 23% від загальної чисельності збройних сил СРСР.

У перший період війни (до окупації території України німцями) з УРСР до Червоної Армії було призвано 3,5 млн чоловіків, а після звільнення України ще 3,6 млн.

У 1941 році українці складали 15-20% від кількості червоноармійців (другі після росіян). У 1942 році через те що багато хто потрапив в полон, а територія України була окупована, сталося зменшення кількості українців-червоноармійців. Однак вже на початку 1944 року під час звільнення української території кількість українців у Червоній армії суттєво зросла.

За участь у Другій світовій війні близько 2,5 млн українців нагороджені орденами і медалями. За виняткову мужність 2 тисячі удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Тричі героєм СРСР став льотчик Іван Кожедуб, двічі героями - 32 українця.

В 1941 році населення України складало 41 млн 657 тис., тоді як в 1945-му - 27-28 млн людей. Таким чином, незворотні демографічні втрати населення склали 13-14 млн, з них 3,5-4 млн - солдати Червоної Армії.

В ході військових дій на українській території було знищено 714 міст, 28 тисяч сіл, 419 тисяч виробничих об'єктів. Окупанти вивезли 330 тисяч одиниць витворів мистецтва, історичних реліквій, колекцій.

З України у глибокий тил СРСР було переміщено близько 550 промислових підприємств, 70 вишів, 40 театрів, десятки музеїв. Не всі з цих об’єктів було повернуто на українську територію після 1945 року.

***

Як відомо, день капітуляції Німеччини відбувся 8 травня 1945 року. У країнах Європи саме ця дата вважається днем перемоги над німецьким нацизмом. Але «батько» Сталін вирішив, що цю дату треба перенести на день пізніше. Справа була тут не в хронології, а в ідеології. «Батькові народів» важливо було показати, що Радянський Союз і його сателіти з «соціалістичного табору» живуть в іншому вимірі, ніж буржуазний Захід. Тобто з самого початку відзначення 9 травня отримало ідеологічний антизахідний підтекст.

Сталін, до речі, не поспішав бурхливо відзначати «день побєди». Наприкінці 1947 року він скасував це свято. За його часів, як і за часів правління Хрущова, 9 травня не було вихідним. Адже жило багато учасників війни, які пам’ятали її жахіття. На вулицях міст у перші повоєнні роки можна було зустріти масу інвалідів війни, які прохали милостиню, бо держава їх кинула напризволяще. «Світлим святом» 9 травня стало в 1965 році, коли про ці жахіття люди трохи забули й з’явилося нове покоління, яке вже не пам’ятало війни. Саме в період «застою» в Радянському Союзі була витворена концепція «Великої Вітчизняної» з набором відповідних ідеологем: звірства німецьких фашистів, героїзм радянського народу, який забезпечив перемогу над так званим фашизмом під мудрим керівництвом Компартії, гуманізм радянських воїнів, що визволили Європу. Ці ідеологеми свідомо нав’язувалися через роботи наукового та пропагандистського характеру, різноманітну художню літературу й кінопродукцію, мемуари ветеранів «Великої Вітчизняної» тощо. Практичним втіленням цих ідеологем стало святкування 9 травня. «Дєнь побєди» перетворився в найбільш шановане радянське свято. Але сталося ця передусім завдяки масованій пропаганді.

Для українців ця війна почалася не у вересні, а в березні 1939 року, коли хортистська Угорщина окупувала Карпатську Україну. А для Західної України вона тривала до початку 50-х років.

Більше фото можна переглянутиу Фотоальбомі

А.Шевченко