Днями одіозна волонтерка Маруся Звіробій розкритикувала президента України Володимира Зеленського за піар у соцмережі «Фейсбук» та начебто організовану ним «фабрику ботів».

За словами волонтерки, олігарх Ігор Коломойський шантажує Зеленського припиненням оплати так званої «фабрики ботів», що може обернутися катастрофою для рейтингу президента.

Українці при цьому пригадують: перед парламентськими виборами тодішній прем’єр Гройсман заявив, що у партії ЄС Порошенка є ціла ботоферма, яка очорнює всіх конкурентів. І це десятки тисяч ботів.

Так, у «Фейсбуці» доволі часто можна помітити, як розхвалюють чи просто зрівнюють із землею у критиці того чи іншого політика. І, складається враження, роблять це доволі цілеспрямовано. Причому сторінки цих користувачів іноді майже порожні: без аватарок, дописів, з мінімальною кількістю друзів, ще й зареєстровані доволі недавно. Тому «скидаються» на фейкові, або найчастіше ними і є.

А нещодавно міністр культури Володимир Бородянський виніс на обговорення громадськості законопроект про дезінформацію, у якому передбачено: поширення дезінформації з використанням ботів та фейкових акаунтів передбачає кримінальну відповідальність та позбавлення волі на кілька років.

То ж «Вголос» вирішив поцікавитися, чиї ботоферми існують в Україні, як працюють, чи точиться між ними війна і хто переможе, а також те, чи може змінити ситуацію законопроект Бородянського у разі його прийняття.

Про це ми запитали у політичного аналітика Олександра Кочеткова та політтехнологів Тараса Загороднього й Дениса Богуша.

Які ботоферми найактивніше нині працюють в Україні?

Олександр Кочетков:

Вперше така «любов» до ботів з’явилася у Юлії Тимошенко ще у 2005 році, коли вона стала прем’єром. Але тоді Тимошенко не платила за таку підтримку грошей, адже здебільшого це були щирі фанати цього політика. Тому до останньої президентської кампанії вона свідомо не витрачала грошей на підтримку прихильників.

А от боти і вся ця система з’явилися у професійному сенсі та з єдиним інформаційним ядром – у 2015 році. Я мав до цього певний стосунок і розкажу, як це все починалося і чим закінчилося.

Ботоферми, повністю схожі на російські, в Україні з’явилися у 2015 році і почали захищати Порошенка

Тодішньому главі Адміністрації Президента Порошенка Ложкіну запропонували ініціативу: підвищити рівень підтримки чинного гаранта Порошенка і об’єднати топових на той час блогерів, які мали протистояти інформаційній агресії Росії. Я написав Ложкіну службову записку, вони цю ідею підтримали і погодилися втілити в життя. Але, як потім виявилося, зі створенням Міністерства інформації під керівництвом Стеця ініціативу дещо змінили. Однак ця зміна виявилася доволі суттєвою, адже  з’ясувалося, що захищати інформаційно почали не Україну від російських атак, а президента Порошенка, мовляв, бо він і є Україна. От з цього моменту – з кінця 2015 року в Україні і з’явилися ботоферми, повністю схожі на російські, які не гребуть фейками, а навпаки на них базують свою діяльність. При цьому свідомо використовують брутальну та образливу лексику.

При цьому варто відзначити: частину топ-блогерів, які були достатньо впливовими та інтелігентними, спочатку починав підтримувати фінансово Ложкін – таких, як Дмитро Чекалкін, Віталій Портников та інших. Це були відомі особи, які не ховали свого прізвища. А от при Мінінформації створили анонімні системи інформації. А далі бізнесмени, які хотіли мати певну прихильність Адміністрації президента Порошенка, самі або фінансували, або навіть створювали такі ботоферми. При цьому казали Порошенкові: «Ми знищимо ваших ворогів» і отримували натомість різні бізнесові преференції.

Яка ця вся система працює і скільки за це платили?

Олександр Кочетков:

Під час передвиборної кампанії, як стверджують джерела, провідним таким «фахівцям» платили від 5 до 20 тисяч доларів на місяць. Ідеологічне  керівництво складалося з 10 осіб. Ті, що ставили іншим завдання, трохи нижча ланка, складала десь 50 осіб. Ті, що працювали на розповсюдження інформації, отримували 100-200 доларів на місяць. Організовували ці ботоферми за принципом «десятників»: одна людина контролює 10 акаунтів, а у кожного такого ще може бути до 100 акаунтів. Так  звичайний фейсбучний бот міг отримувати і 500 доларів за «роботу».

На початку у цю систему були задіяні максимум 100-200 чоловік, а от перед минулими виборами таких вже працювало щонайменше 10 тисяч – це включно з людьми, які просто розповсюджували інформацію, тобто рядовими ботами. Займалися розповсюдженням інформації з фейкових акаунтів переважно молодь і пенсіонери, для яких ці кошти були серйозним підробітком.

Проте кількість усіх цих людей втричі скоротили після програшу Порошенка на виборах Президента. І зараз залишились тільки найпотужніші лідери суспільної думки.

Тарас Загородній:

Зараз є компанії, які надають такі послуги і можуть підтримувати систему навіть до 20 тисяч ботів – у залежності від фінансування

Кількість ботів у ботофермі залежала від завдання, яке ставили її розробнику. Зараз є компанії, які надають такі послуги і можуть підтримувати систему навіть до 20 тисяч ботів – у залежності від фінансування. Загалом, якщо буде фінансування – можуть і мільйон ботів створити.

Денис Богуш:

Всі політики пробували систему ботів використовувати для свого піару, бо відчули, що вона приносить результат. Але згодом ефект від них став значно менший. Бо для того, аби створити бота, треба мати сім-картку, потім цього бота «розкручувати». Та й Фейсбук зараз бачить, з якої ІР-адреси ти створюєш фейкову сторінку і може її заблокувати, якщо в тебе там вже, до прикладу, 20 акаунтів.

А чи є у Зеленського фабрика ботів?

Олександр Кочетков:

Тут варто зауважити, чому з’явилася така заява Звіробій. Адже з’явилася інформація про те, що наші правоохоронці затримали і допитують організаторів декількох таких ботоферм. Хоча у Порошенка ці ботоферми свого часу скоротили втричі, та все ж певна частина залишилася і зараз вони діють незалежно. Тому з боку Порошенка і відреагували.

Частина людей від Порошенка перейшли до Зеленського разом із ботофермами

Але є й інший момент: частина людей від Порошенка, які з ним співпрацювали, перейшли до Зеленського і перейшли не з порожніми кишенями, а з частиною ботоферм, які вони створили і які свого часу працювали на Порошенка. І зараз вже працюють на Зеленського. Хоча є і частина добровільних фанатів чинного Президента, які вважають свій вибір найкращим у світі.

Загалом тут ситуація 50 на 50: у Зеленського наразі ще є багато щирих прихильників, які його підтримують у мережі позитивними відгуками, також цим займаються люди з його оточення, які знаходять для цього фінансові можливості. Але, якщо порівняти з тим, що було при Порошенку, то це неспівмірні масштаби: нині на це витрачають у 10 разів менше коштів. При Порошенкові ж на ботів ішли мільйони доларів. При Зеленському сума скромніша – десь сотні тисяч.

Оточення Зеленського усіма цими ботофермами не сильно переймається. Бо зараз новий тренд – вигідніше розкручувати і підтримувати телеграм-канали, адже цікаву інформацію там розповсюджують без грошей. Тому на сьогодні в оточенні Зеленського перейшли на телеграм-канали і саме в них ботоферми розповсюджують інформацію. Адже телеграм-канал поки-що неможливо закрити, при цьому людина там може не «світитися».

Тарас Загородній:

Навіть якщо у Зеленського є ботоферма, вона сильно на покращення його рейтингу не впливатиме, адже він наразі і так достатньо високий і сильно не пов’язаний з ботами. Самі ж ботоферми відживають свій вік, тому що Фейсбук вже запровадив систему знаходження цих ботів та їх знищення. Тому на рейтинг Президента ця чарівна паличка не дуже працює.

Чи буде переможець у цій «ботовійні»?

Олександр Кочетков:

Ніхто з них цю «війну» не виграє. Бо характерна риса цієї «війни» полягає у тому, що вона переможця мати не може, адже тут головне – процес.

Порошенко заходить у мережу і бачить: на його опонента просто «накидаються» 10, 20, 30 осіб, матюкають, погрожують – і йому відразу ставало легше на душі

Варто при цьому згадати, як почалася діяльність цієї системи ботів. Все почалося з персони Порошенка: він заходив в Інтернет і йому дуже не подобалося, що його критикують. При чому у мережі Порошенка критикували достатньо жорстко і він дуже на це ображався. Тому, відчуваючи образу свого шефа, його підопічні почали «натравлювати» ботів на критиків Порошенка. Опісля Порошенко заходить у мережу і бачить: на його опонента просто «накидаються» 10, 20, 30 осіб, матюкають, погрожують – і йому відразу ставало легше на душі.

А з Зеленським тепер така ж ситуація, бо частина ботів «перейшла» від Порошенка до Зеленського і вся методологія їхньої роботи залишилася – паплюжити критиків, розповідати, що ті не сповна розуму, обіцяти їх закопати… І тут в чому суть:  навіть якщо чиясь «армія» і могла перемогти, то з обох сторін все робили для того, аби «війну» продовжити, бо на цьому заробляють гроші.

У чому тут різниця між Порошенком і Зеленським? Порошенко офіційно знав, що є такі ботоферми і підтримував це все, а Зеленський здогадуватися про це може, але не ставить завдань щодо створення ботоферм. Це ініціатива його оточення.

При цьому я переконаний, що не має стосунку до цього і Коломойський, як вважає Звіробій, – не він це все фінансує.  Коломойський може фінансувати певних блогерів, депутатів, які є популярними у суспільстві, а вони розповсюджують потрібну інформацію. Я навіть говорив з ним кілька разів з цього приводу: він висловлювався категорично: «Я не буду фінансувати Інтернет, це не ефективно».

Денис Богуш:

Загалом ботоферми не так впливають на рейтинг політиків, як збільшують інформаційний хаос та сварки в Інтернеті. Хоча як елемент для перемоги ботоферми  можна використовувати, але все ж це не суперсила. Навіть якщо у політика є тисяча і більше ботів.

Законопроект Бородянського, якщо його ухвалять, вплине на існування та «роботу» ботоферм?

Олександр Кочетков:

Бородянський та його команда запропонували законопроект так, як вони це бачать. Але тут питання йому поставили: якщо інформацію поширює журналіст – його треба карати, а якщо чиновник, або Президент поширює якусь недостовірну інформацію, щось обіцяє і не виконує, тоді як? І Бородянський у прямому ефірі сказав, що законопроект не передбачає різниці між тим, чи інформацію поширює журналіст, чи Президент.

Швидше за все, якщо такий закон ухвалять, у що я не вірю, то просто перестануть фінансувати ботоферми і на цьому все закінчиться. Прикриють цю всю систему і шукатимуть інші можливості. Або буде так, як було за часів президентства Порошенка, коли ботоферми замовляли навіть в Росії.  І це все «посиплеться» на нас звідти і нічого з цим наші правоохоронці не зроблять – нікого не викриють. Адже це все фінансуватимуть з офшорних рахунків.

Тарас Загородній:

Бородянський разом із Ткаченком взагалі не розуміли, у що вони вляпалися. І вони не врахували одного: коли почнуть боротися з фейками, цей бумеранг повернеться проти влади. Бо тоді ловитимуть на фейках і вимагатимуть посадити і Гончарука, і інших чиновників.

Тому я не вірю, що цей законопроект ухвалять. Бо як точно визначити, справжній це акаунт, чи фейковий у «Фейсбуці»? У цій мережі ж не забороняють псевдоніми і навіть не вимагають, аби це були справжні люди. То як тоді визначатимуть, кого карати за порушення?

Денис Богуш:

Якщо й ухвалять цей закон, то все може звестися до банального «щось на когось накопати». Зараз у Росії, наприклад, за пост в Інтернеті, саджають у в’язницю – і ми рухаємось у той бік. А, враховуючи те, що в Україні Інтернетом користується близько 22 мільйонів осіб, з них «Фейсбуком» – десь 15 млн, то це може просто звестися до вибірковості щодо конкретних осіб.

Марія Волошин, ІА «Вголос»