Іван Куровський — народний депутат України, обраний до Верховної Ради від Ніжинського мажоритарного округу. Олег Кірсанов — в.о. ніжинського міського голови. На сьогодні — перша особа у виконавчій владі Ніжина. 1 серпня вони повинні були зустрітися, але Кірсанов проігнорував зустріч з Куровським. Кажуть, о восьмій ранку в. о. ніжинського мера вже не було в місті.

Виявляється, у Ніжині, старовинному місті, досі є вулиці без... електроенергії та газу, а також двоповерхові будинки... без каналізації. Їх жителі змушені користуватися вигрібними ямами.

— Без електроенергії понад 70 будинків на вулицях Афганців, академіка Арвата та Павлика Морозова. З них 18 будинків введені в експлуатацію. Але сім'ї чорнобильців, афганців, яким, власне, і виділялися земельні ділянки під забудову на цих нових вулицях, досі не можуть заселитись у свої будинки і нормально жити, — розповідає Андрій Гомоляко, голова ініціативної групи, вчитель Ніжинської школи №5. — Як обійтись без світла, без газу? Побудувались, витратились — і, виходить, досі без житла. Проблема існує вже 13 років. Від нас було 240 звернень до різних інстанцій — від міськвиконкому до обленерго. Приїздили люди, не називались, мовчки малювали на папері цифру — один мільйон 200 тисяч гривень. Тобто збирайте, платіть, і буде вам світло. І ніхто не поспішав нас захистити. Доки депутатом від Ніжина не став Іван Куровський. Він сказав, що буде і світло, і газ. Перший крок уже зроблено: нам зареєстрували проект на газ.

— Загалом ціна питання — порядку 1,5 мільйона гривень. Будівництво розпочнеться уже цього року. Буде вирішено і питання по каналізації для будинків по вулиці Ващенка. Цей проект і будівництво обійдеться у мільйон 200 тисяч гривень.

Десять років люди оббивали пороги місцевої влади, та ніхто їх не чув. Хоча я впевнений: якби у міськвиконкомі хотіли вирішити це питання, то вирішили б. Люди запросили мене до Ніжина, я в свою чергу звернувся до місцевої влади з пропозицією разом вислухати їх, обговорити певні моменти, що відомі тільки місцевим фахівцям, — говорить Іван Куровський. — Позиція міської влади мене здивувала. На вулицю Ващенка, а також до чорнобильців, афганців, у будинках котрих нема електроенергії, зі мною поїхали заступники міського голови. Першої особи, Олега Кірсанова, не було. Я розцінюю це так: втік. Не хотів зі мною їхати до людей. Боїться мене? Чи ніжинців? Кірсанова виправдовують; поїхав на нараду до заступника губернатора Миколи Стрільця у Чернігів. Я впевнений: якби він подзвонив заступнику губернатора і сказав, що йдеться про наболілі питання, що приїздить Куровськии, його б відпустили з наради.

* * *

В ОДА підтвердили: був не віп-захід, а звичайна робоча нарада. Можна було прислати заступника. Принаймні, хто хотів відпроситися, відпросився.

Олег Кірсанов виправдовується нарадою, хоча й визнає:

— Куровськии — єдиний народний депутат, який став включатися у вирішення проблем міста.

— Чому ж ви не подзвонили, не сказали, що вас не буде, про нараду?

— Я сказав це помічнику депутата.

Автор: Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №32 (1422), gorod.cn.ua