Українські банки готові до політичної кризи завдяки стриманості українців ― вони не забирають вклади.

На відміну від часів Помаранчевої революції, станом на 13 грудня 2013 року, до третього тижня протестів НБУ не ввів мораторій на дострокове зняття депозитів. Банкіри запевняють, що, швидше за все, така обмежувальна міра не буде потрібна ― так як населення активно не знімає вклади, а просто переводить депозити в гривні у валютні. Також клієнти в кілька разів частіше стали звертатися в банки за кредитами. Для когось це питання отримання додаткової ліквідності, для когось ― перевірка банку на міцність.

Про запаси ліквідності українських банків і те, як клієнти поводяться під час політичної кризи, розповів голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. Про це повідомляє Forbes.

― Громадянські протести тривають більше трьох тижнів. Як вони впливають на банківську систему?

― Ми бачимо ознаки стурбованості наших клієнтів. Це нестандартна ситуація. У нас у Райффайзен Банку Аваль майже 3 млн клієнтів і майже 700 тис. кредитних угод. У звичайній ситуації в день ми отримуємо 50 млн заявок на кредити від клієнтів. За останній тиждень це не 50 млн, а майже 200-300 млн щодня. Очевидно, що це «нездорові» заявки. Клієнти не знають, що буде через два-три тижні, тому хочуть отримати ліквідність у вигляді позики. Такі сигнали розбалансовують грошові потоки в системі. Логіка клієнтів така: «Я спробую отримати кредит, якщо кредит мені не видадуть, значить, потрібно і депозит забрати».

― Клієнти перевіряють вас на міцність?

― Це ― практичний підхід. Клієнти-юридичні особи хочуть перестрахуватися заздалегідь, на випадок можливої нестачі ліквідності в майбутньому. Якщо ми говоримо про приватних осіб, то вони на ранніх стадіях можливих криз завжди тестують свій банк. Нас теж тестують, і ми завжди до цього готові, і тому не спостерігаємо в нашому банку відтоку депозитів, пов'язаного з масовими протестами.

Так, деяке скорочення вкладів у нас є, про це писало ваше видання кілька місяців тому. Це було пов'язано з нашими плановим балансуванням активів і пасивів. Якщо ми побачимо, що революція спровокувала істотний відтік депозитів, підвищимо ставки за вкладами. Але зараз немає надприродного або екстраординарного відтоку. Поведінка наших вкладників прогнозована, ми не бачимо сигналів загрози для ліквідності.

― У клієнтів є приводи турбуватися про стан ліквідності по банківській системі, крім загального соціального фону?

― У нашого банку завжди в середньому до 7 млрд гривень додаткової ліквідності. Завжди є резерв, на який ми розраховуємо в разі ускладнень на ринку. Є обов'язкове правило: ми тримаємо резерви, які маємо ― це грошові кошти та цінні державні папери, які є предметом рефінансування Національного банку на вимогу. Цей важіль перевірений роками.

Говорячи про систему в цілому ― банк завжди повинен видати клієнту депозит. Якщо хтось з клієнтів не отримує депозит в одному з банків, починається «ефект доміно» ― такий клієнт вже не може гасити зобов'язання в інших банках, не може розрахуватися за товари і послуги. Може виникнути ланцюгова реакція неплатежів.

Зупинка платоспроможності одного-двох банків є загрозою для всієї системи. Ситуацію щодо ліквідності можна оцінити по овернайту на міжбанку. Коли ціна там сягає 25% по овернайту, то ситуація вже достатньо гаряча.

― Але банкіри говорять про те, що 9 грудня ставки досягали 35-40% по овернайту...

― Це залежить від банку.

― Ми знаємо про активний перехід клієнтів у валютні депозити. Кажуть про масштаби в межах 100 млн дол. на день. У вашому банку ви бачите перехід клієнтів у валютну позицію ― люди переводять частину гривневих вкладів у валюту?

― Так, є клієнти, які про всяк випадок переводять у долари. Економічно це не завжди виправдано. Зазначу, що ставки на доларові депозити в нашому банку ніколи не були великими ― річні становлять 3-5%.

Зараз ми не спостерігаємо великого тиску на долар, у нас немає черг за валютою у відділеннях, тому можна говорити, що великих девальваційних очікувань на ринку немає. Ми сподіваємося, що їх і не буде. Ліквідність же є першою і найбільш важливою сферою, в якій можуть проявитися ризики у відносинах. Зараз цими ризиками можна управляти в цілому по системі.

― А як ви керуєте менеджерами, що видають кредити? Не секрет, що у людей може виникнути бажання отримати кредит в нестабільній ситуації, домовившись з кредитним менеджером. Є приклади судових рішень за позиками, у тому числі у вашому банку, виданих під дуже дивні застави ― наприклад, залишки цукру на складах.

― Починаючи з січня 2010 року ми оцінюємо якість портфеля, розділивши його на дві групи: новий (посткризовий) і докризовий. У 2009 році на фінансовому ринку була повний «розвал», кредитування відновилося в 2010-му. Ми переглянули процедури, угоди та інші юридичні документи. Так, в судах ми зіткнулися з тим, що якість документів було недосконалою, за цими договорами важко захищатися, фальсифікацій багато. У тому числі і фактор «кредитних менеджерів», про який ви говорите, став для нас уроком кризи, яка призвела до зміни ряду процедур.

Ми поміняли політику ризиків, області кредитування. Ввели табу на деякі операції. Кредитування в іноземній валюті, іпотека, автомобільні кредити ― це не наш бізнес. Автокредити ми передали в лізинговий підрозділ, бо вважаємо, що лізинг ― це більш вірний інструмент для придбання автомобіля, ніж його покупка в кредит. Також ми відмовилися від кредитів у валюті для підприємців, які не мають експортної виручки. За новим портфелем, виданим з початку 2010 року, частка проблемних кредитів у нас становила 2%, тоді як за старим кредитним портфелем вони становили +30%.

Що стосується людського фактора, то, по-перше, ми поміняли частину співробітників, які не змогли впоратися з утриманням якості кредитного портфеля на прийнятному рівні. Були змінені деякі правила. І головний мій висновок: фундаментальною основою успіху в банківському бізнесі є репутація ― і наші співробітники це знають.

― У вас є оцінка ступеня міцності банківської системи на випадок затяжного продовження протестів?

― Чим довше соціальний конфлікт, тим менше довіри. А банківська справа базується насамперед на довірі. Наприклад, якщо ви запитаєте, яка формула виправдовує курс НБУ в 7,98 грн/дол., або ринковий курс 8,25 грн/дол., то я відповім, що немає такої формули. Ми бачимо падіння виробництва, яке триває 5-й квартал поспіль, і зменшення резервів НБУ.

Можливо, у нас мав бути інший курс валюти, але він такий, який є, і населення сприймає його як об'єктивний. Це означає, що ситуація у фінансовій системі базується на відповідному рівні довіри, і ситуація керована.

Зараз я не бачу суттєвого впливу протестів на банківську систему. Є тільки стурбованість. Перехід від стурбованості до недовіри можливий, якщо конфлікт набуде затяжного характеру.

― У такому разі може знадобитися мораторій на дострокову видачу вкладів?

― Коли важелі впливу не спрацьовують, і якщо відтік вкладів буде продовжуватися, з'явиться загроза платіжної кризи. Але мораторій ― це останній з можливих інструментів. НБУ може підтримати систему рефінансуванням, може вводити адміністративні обмеження на ті чи інші платежі, а також більш радикально обмежувати готівкові розрахунки. Зараз рівень готівкових розрахунків обмежили сумою в 150 тис. гривень, в крайній ситуації цю планку можна знизити, щоб ліквідність залишалася в банках. Але мораторій як засіб регулювання банків повинен вводитися як самий останній сценарій. Взагалі, слова «мораторій» потрібно уникати ― адже слова матеріалізуються.

― Ми пам'ятаємо, що в 2004 році застосовувався мораторій на кілька місяців. Може бути, це був би більш ефективний інструмент, ніж роздача рефінансування?

― Ми не можемо повністю копіювати рішення, які застосовувалися раніше, в 2004 році. Тоді була інша економічна ситуація, інші очікування, інший ринок. Україна в 2004 році не була такою відкритою для міжнародних ринків, як зараз. Сьогодні український ринок відкритий для міжнародних гравців. У нас інша економіка, інші оператори на ринку, з іншими ресурсами. У 2004 році у НБУ залишалося близько 4 млрд дол. золотовалютного запасу ― сьогодні такого дефіциту резервів немає.

― Як думаєте, які сторони зацікавлені в девальвації гривні?

― З одного боку, девальвація в межах, які допоможуть економіці піднятися, була б нормальною. З іншого боку, у наших підприємців і приватних осіб багато зобов'язань в іноземній валюті, при зміні курсу ці борги будуть непідйомними. А гривня є дуже дорогою, щоб брати кредити в гривні.

Я вважаю, що неконтрольована девальвація в межах вище 5-7% відхилення від курсу буде «важкою» для багатьох учасників ринку. І в цьому випадку виграють тільки спекулянти.

Джерело