З 17 січня в Україні стартують вибори сільських старост, посади яких запроваджуються в рамках децентралізації.

Цієї неділі першими власного старосту оберуть мешканці села Ірдинь поблизу Черкас, яке разом з селищем Білозір'я минулого року утворило єдину об’єднану територіальну громаду.

24 січня старост оберуть наступні 30 сіл, 28 лютого - ще 14, а потім і всі решта, які увійшли до вже створених 159 об’єднаних громад.

Нові об’єднані громади

Сільські старости з’являються із початком децентралізації влади, першим кроком яких стало укрупнення та об’єднання громад, переважно у сільській місцевості.

На початку 2015 року Верховна Рада ухвалила спеціальний закон про об’єднання громад.

Менші села та селища мають об’єднуватись з більшими сусідами з одночасною передачею укрупненій громаді більших повноважень та фінансової незалежності.

Згідно із задумом, об’єднані громади матимуть бюджетну автономію, залишатимуть у себе більшу частину податків, а також отримуватимуть державні субвенції та дотації напряму.

Раніше сільські громади отримували ці кошти через область та район, що робило їх залежними від обласного та районного керівництва.

"З 1 січня 159 об’єднаним громадам, які обрали органи влади, відкрили прямі міжбюджетні розрахунки. Вони починають отримувати гроші напряму без участі району і області, зокрема медичну та освітню субвенцію, а також базову дотацію", - заявив нещодавно віце-прем’єр з регіонального розвитку Геннадій Зубко.

Речник черкаської обласної адміністрації Сергій Пасічник у розмові з позаштатним кореспондентом ВВС Україна в Черкасах Мирославою Станкевич підтвердив, що перші об’єднані громади області, в тому числі і Білозірська, вже користуються більшою незалежністю від обласної та районної влади.

"Спочатку були проблеми з відкриттям громадою власного рахунку, але їх вирішили. Утворені громади на правах міст обласного значення мають прямий діалог з держбюджетом й матимуть більше коштів", - розповів Сергій Пасічник.

Він також нагадав, що об’єднані громади отримують доступ до коштів спеціального фонду регіонального розвитку.

Хто такі старости?

Але при об’єднанні виникає проблема – у багатьох селах, де раніше була власна сільська рада та виконавчий комітет, ці органи скасовують, адже створюється єдина рада на всю громаду.

Тому у багатьох населених пунктах виникає певний вакуум влади, який вирішили заповнити за допомогою посади сільського старости.

Закон визначає, що власних старост матимуть села, у яких є понад 50 мешканців. Населені пункти, які визначені центром об’єднаної громади, власних старост не матимуть.

Староста села чи селища представлятиме інтереси його мешканців у громаді, входитиме до її виконавчого комітету, братиме участь у підготовці бюджету, допомагатиме мешканцям готувати документи для подачі в органи влади та матиме низку інших обов’язків.

Кожна громада ухвалюватиме власне положення про старосту, де чітко прописуватиме особливості роботи старости та перелік повноважень.

Передбачається, що старостам можуть надавати і деякі адміністративні функції, як-от видача окремих довідок та документів, щоб за ними не було потреби їхати до адміністративного центру громади.

Такого повноваження у законі не прописано, проте ситуація невдовзі може змінитись.

"Треба змінами до закону наділити старост правом надавати первісні адміністративні послуги, які мають виконавчі комітети громад", - заявив нещодавно на спеціальній нараді щодо децентралізації перший заступник голови адміністрації президента Віталій Ковальчук.

Цю поправку запланували схвалити ще у січні, щоб встигнути до запуску виборів старост у більшості сформованих об’єднаних громадах.

Як їх обиратимуть

Старост обиратимуть мешканці села на прямих виборах, коли переможцем стає кандидат, який набере просту більшість голосів – за аналогією з виборами сільського голови.

Планується, що у майбутньому вибори старост проходитимуть одночасно з черговими місцевими виборами, коли обиратимуться ради і голови.

Але перші вибори старост у новостворених громадах мають суттєві відмінності.

Спочатку створюється об’єднана громада і ЦВК оголошує у ній перші вибори ради та голови.

Після цього новообрана рада громади затверджує положення про старосту та оголошує його перші вибори.

Тому процес перших виборів старост в Україні може розтягнутись на цілий рік.

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2015 року обрали ради та голів у 159 новостворених об’єднаних громадах.

27 березня 2016 року відбудуться перші вибори ще в десяти громадах, і цей процес триватиме.

Поступово новообрані громади призначатимуть вибори старост, перші з яких якраз і відбудуться 17 січня на Черкащині у Білозірській громаді.

Як розповів позаштатному кореспондентові ВВС Україна в Черкасах Мирославі Станкевич речник Черкаської ОДА Сергій Пасічник, перші в Україні вибори старости підготували нормально.

"У цій громаді розуміють, що староста з партнерського селища необхідний. Це показник того, що громада готова враховувати їхні інтереси", - заявив пан Пасічник.

На виборах старости зареєструвалися два кандидати, в селі Ірдинь створена одна дільнична комісія для 683 виборців, а результат виборів оголосить територіальна комісія громади у Білозір’ї.

На сайті ЦВК зараз викладений графік таких виборів на найближчі кілька місяців: 24 січня, 28 лютого, 6 та 13 березня. І цей графік постійно оновлюватиметься.

Джерело