Кожен четвертий рік у календарі з'являється «зайвий» день, який, за повір'ями, нічого доброго не обіцяє. І такий – уже наступний – 2016. Здавна вважають, що у ці дванадцять місяців трапляються катаклізми, земля погано родить, у світі зростає агресія, що призводить до воєн, людей косять хвороби. Так само у цей час, кажуть, краще не одружуватися… Проте наука і досвід пар, які не зважали на всілякі забобони і побралися у високосний рік, свідчать протилежне.

Високосний був роком наречених

У народі високосний рік ще називають роком Касьяна – злопам'ятного, недоброзичливого, немилостивого, скупого. Вважається, що він – один із послідовників Христа, який відмовився допомогти землеробу витягнути віз, а зробив це Микола, котрий ішов поруч. За переказами, Син Господній тоді сказав: «.. добру справу ти зробив, Микола. Будуть люди поминати тебе два рази на рік – у травні та грудні. А тебе, Касьян, за те, що ти не допоміг, будуть поминати тільки раз на чотири роки». З тих пір рік Касьяна люди вважають нещасливим.

У цей період, за повір'ями, не можна колядувати, щоб не прогуляти своє щастя, не слід міняти роботу і місце проживання, збирати і продавати гриби, топити кошенят, стареньким не можна купувати «смертне» про запас... Утім, це можна якось пережити. А от як бути забобонним дівчатам, яким кортить вийти заміж, а їх переконують, що краще цього не робити? Перечекати нещасливу пору? Але де гарантія, що за високосним роком прийде сприятливий для одруження час.

Наприклад, із 2016 починається низка негідних для весіль періодів і так аж до 2042 року! Наприклад, подальший 2017 – рік ненародженої дитини, змінюється він роком розлучень…

Утім, вихід є. Аби уникнути нещасть, коли дуже кортіло вийти заміж, колись дівчата самі ходили свататися. Причому відмовити нареченій могли тільки в крайніх випадках. Тож, іще не все втрачено.

Хто винен в існуванні високосного року?

У 46 році до нашої ери Гай Юлій Цезар після тривалої відсутності повернувся в Рим, де застав повний безлад у справах, у тому числі і в обліку часу – тоді священики, як тільки їм здавалося це необхідним чи за окрему плату, додавали, наприклад кілька, місяців, щоб чиновники могли довше зберегти свою посаду… Відтак ситуація була критична.

Зрештою, полководцю набридли такі маніпуляції, і він із 1 січня 45 року до нашої ери запровадив календар. Його назвали юліанським. Тоді ж з’явився і високосний рік. Три роки вміщували 365 діб, а в кожен четвертий рік додавалася одна додаткова доба в лютому. Відтак першим високосним роком став 45 до нашої ери. А це означає, що крім математичної необхідності, нічого магічного у високосному році немає.

Церква проти забобонів

– Якщо люди хочуть обвінчатися, розраховуватимемо на те, що вони віряни. А, значить, не повинні зважати на жодні нісенітниці. Те, що пари, які одружилися у високосний рік, приречені на нещастя – ніщо інше, як забобони, – говорить кандидат богословських наук, секретар Кіровоградської єпархії УПЦ Іоанн Ганчин.

– Це на кшталт того, що не можна вставати з ліжка на ліву ногу, свистіти в приміщенні, щоб гроші не пропали, або проходити перед кимось із порожнім відром. Православна релігія стверджує, що для одруження, для возз'єднання двох люблячих людей немає сприятливих або несприятливих днів. Людина віруюча, котра усвідомлює саму суть таїнства вінчання, не боятиметься якихось цифр чи дат, – пояснює священнослужитель. – Щастя в сімейному житті не залежить від планет і днів, а від того, як чоловік і дружина будують свої взаємини. Адже на благополуччя шлюбу впливає зовсім інше – моральне життя подружжя, жертовність, терпіння.

Ми одружилися у високосний рік

Прикладом щасливого життя тих, хто побрався у високосний рік, є родина кіровоградців Валентини і Василя Барабашів.

– Уже 35 років ми живемо, як кажуть, душа в душу. Доньку виростили, онука няньчимо, – ділиться подружжя. – У житті, звичайно, бувало всяке, сімейні негаразди, як і у всіх, але ми завжди намагалися не загострювати відносини, поступатися і прислухатися один до одного. А те, що високосний рік нічим не відрізняється від звичайного, ми переконалися на власному досвіді. Хоча в той час нас багато відмовляли одружуватися і перечекати цей період. Ми правильно зробили, що нікого не послухали, а то невідомо, як би потім склалося життя.

– Просто не треба вірити в те, що рік нещасливий для шлюбів. Щасливим чи невдалим його роблять не зірки, а ми самі. У нашій родині, наприклад, високосні роки тільки радість приносили. Спочатку ми одружилися, потім у високосний рік донька народилася, внучок знову-таки у високосний рік з’явився на світ. Не варто вірити у всякі забобони, потрібно самим створювати своє щастя, – радить щасливе подружжя і вітає читачів «КП» із новорічними святами.

Джерело